Development of basics of hazardous and critically important objects classification considering the threat of an anthropogenic emergencies
S. Azarov, V. Sydorenko, A. Zadunay
DOI: 10.5281/zenodo.3558940
Received: 08 July 2019
Accepted: 25 October 2019
Published: 29 November 2019
ABSTRACT
In the article, such notions as “potentially hazardous object”, “high threat object” and “potentially hazardous and critically important object” are articulated and categorized. Forms are given, with which the anthropogenic risks are shown for normal operational use of potentially hazardous objects and high threat objects, as well as during hazardous anthropogenic phenomena. The class division of main potentially hazardous and critically important objects is provided, including the threat of anthropogenic emergencies with the short characteristics for every class. An outline classification of potentially hazardous and critically important objects is given for first two stages, including the numeric serial encoding of every group category. Such notions as “explosion hazardous” and “explosion-proof” are analyzed. The analysis of the parameters of anthropogenic effects on potentially hazardous and critically important object potentially hazardous and critically important object is often multifactorial and is associated with the solution of uncertainties. This requires a systematic approach and the involvement of a suitable mathematical apparatus. It should be noted that due to the incompleteness of the knowledge base and the database available today, which are included in the calculations, the quantitative results of the potentially hazardous and critically important object analysis can have considerable uncertainty.
The practical implementation of the given classification of critically important objects, gives opportunity for controlling, forecasting and managing of anthropogenic risk level. The terms of fuzziness of critically important objects ranging were analyzed with using of geometrical convolution criteria method. A classification which takes into account and partly reduces the fuzziness of ranging is offered.
The method of analysis of various types of potentially hazardous and critically important object can be used to evaluate possible emergencies with subsequent analysis of damage caused by man-made accidents and natural disasters.
Key words: classification, threats, potentially hazardous object, high threat object, critically important object, risks, emergencies.
REFERENCES
1. Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно-небезпечних об'єктів: наказ МНС України від 18 грудня 2000 р. № 338 / МНС України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0062-01 (дата звернення: 03.12.2018).
2. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. 2245-III / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14 (дата звернення: 03.12.2018).
3. Рябинин И.А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем. СПб.: Политехника, 2000. 201 с.
4. Ларичев О.И., Мечитов А.И., Ребрик С.Б. Анализ риска и проблемы безопасности. Препринт М.: ВНИИСИ, 1990. 60 с.
5. Азаров С.І., Сидоренко В.Л., Задунай О.С. Аналіз безпеки потенційно небезпечних об'єктів. Техногенно-екологічна безпека. 2017. № 1(2017). С. 3–7.
6. Задунай О.С., Азаров С.І. Розробка методології аналізу системних ризиків під час експлуатації об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. Системи управління, навігації та зв’язку. 2017. Вип. 1(41). С. 132–134.
7. Задунай О.С., Азаров С.І. Принципи створення системи оперативного моніторингу екологічної безпеки потенційно небезпечних об’єктів на основі мінімізації ризиків. Системи управління, навігації та зв’язку. 2016. Вип. 4(40). С. 125–128.
8. Задунай О.С., Азаров С.І. Аналіз системних ризиків під час виникнення надзвичайних і кризових ситуацій. Збірник наукових праць «Новітні технології». 2018. Вип. 2(6). С. 6–15.
9. Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України / Кабінет Міністрів України: URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/ main.cgi?nreg =1288% 2D 2002% 2D%EF&p=1175502067860984 (дата звернення: 03.12.2018).
10. Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010: наказ Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 р. № 457. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10 (дата звернення: 03.12.2018).
11. Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 / Кабінет Міністрів України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2002-%D0%BF (дата звернення: 03.12.2018).
12. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування об'єктів підвищеної небезпеки: нормативно-виробничо-практичне видання Держнаглядохоронпраці. Київ: Основа, 2003. 191 с.
13. Про затвердження Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 4 грудня 2002 р. № 637 / Міністерство праці та соціальної політики України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN5355.html (дата звернення: 03.12.2018).
14. Про доцільність та особливості визначення критичної інфраструктури в Україні. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1026/ (дата звернення: 03.12.2018).
15. Про схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури: розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 1009-р / Кабінет Міністрів України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80 (дата звернення: 03.12.2018).
16. Поняття про критичну інфраструктуру. URL: http://mailswm.com/ponyattya-pro-kritichnu-infrastrukturu (дата звернення: 03.12.2018).
17. Charsnes A., Cooper W. Management models and industrial applications of linear programming. NY: Wiley, 1961, 362 p.
18. Азаров С.І., Сидоренко В.Л. Методичний підхід до аналізу стану регіонально-виробничих природно-економічних систем. Математичне моделювання в економіці 2019. № 1. С. 82–91.