НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ БЕЗПЕКИ КОМПЛЕКСІВ НАФТОВИДОБУВАННЯ ЯК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

PDF(АНГЛІЙСЬКА)

 

Аблєєва Ірина Юріївна

Сумський державний університет, Суми, Україна

https://orcid.org/0000-0002-2333-0024

 

Пляцук Леонід Дмитрович

Сумський державний університет, Суми, Україна

https://orcid.org/0000-0003-0095-5846

 

Трунова Інна Олександрівна

Сумський державний університет, Суми, Україна

https://orcid.org/0000-0001-7561-1162

 

Бурла Оксана Анатоліївна

Сумський державний університет, Суми, Україна

https://orcid.org/0000-0001-5810-6164

 

Красуля Богдан Олегович

Сумський державний університет, Суми, Україна

 

DOI: 10.52363/2522-1892.2022.1.2

 

Ключові слова: екологічна безпека, ризик, оцінювання небезпеки, ймовірнісний підхід, детермінований підхід, нечітка логіка, видобуток нафти, аварії

 

Анотація

Мета статті полягає у визначенні оптимального підходу до проведення оцінювання ризику об’єктів нафтового видобування як потенційно небезпечних об’єктів. Методологічною основою для проведених досліджень стали чинні нормативні документи та міжнародні стандарти, що регулюють процес оцінки ризику у разі виникнення надзвичайної ситуації на нафтовидобувних об’єктах. Науково-методичною базою досліджень є модифікований детермінований та ймовірнісний підходи до визначення ризику виникнення аварійної ситуації з використанням методів нечіткої логіки у вигляді нейронних мереж. Значимість антропогенних порушень природного середовища всіх рівнях оцінювалася за такими параметрам: просторовий масштаб; часовий масштаб; інтенсивність. Зіставлення значень ступеня впливу по кожному параметру оцінювалося за бальною системою за розробленими критеріями. Комплексна (інтегральна) оцінка навантаження на окремі компоненти природного середовища від різних джерел впливів була встановлена на рівні 6 балів, що ідентифікується як вплив низької значимості. Дослідження проводилися на прикладі аварійних ситуацій на території Сумської області за період 2017–2021 рр. Встановлено, екологічний ризик є комбінацією ймовірності або частоти виникнення певної небезпеки та величини наслідків такої події, тому рекомендації щодо зменшення ризиків від аварії повинні зводитися до зниження ймовірності аварій та мінімізації наслідків. У статті надані рекомендації організаційного та технологічного характеру щодо усунення або зниження ступеня ризику від аварійних ситуацій, пов’язаних з розливом нафти.

 

Посилання

1. Азаров С. І., Сидоренко В. Л., Задунай О. С. Розробка засад класифікації небезпечних критично важливих обєктів із загрозою виникнення техногенних надзвичайних ситуацій. Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека». 2019. Вип. 6(2/2019).
С. 3–11.
DOI: 10.5281/zenodo.3558940.

2. Підвищення рівня екологічної безпеки трубопровідних мереж нафтогазового комплексу України / Побережний Л. Я. та ін. Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека». 2017. Вип. 1. С. 24–31.

3. Potential effects of large linear pipeline construction on soil and vegetation in ecologically fragile regions / Xiao J. et al. Environmental Monitoring and Assessment. 2014. Vol. 186(11). P. 8037–8048. DOI: 10.1007/s10661-014-3986-0.

4. Dynamic probabilistic modeling of environmental emissions of engineered nanomaterials / Sun T. Y. et al. Environmental Science & Technology. 2016. Vol. 50(9). P. 4701–4711. DOI: 10.1021/acs.est.5b05828.

5. OpenRisk Guideline for Regional Risk Management to Improve European Pollution Preparedness and Response at Sea / Laine V. et al. OpenRisk HELCOM - Helsinki Commission, 2018. 108 p.

6. John A., Nwaoha T. C., Kpangbala T. M. A collaborative modelling of ship and port interface operations under uncertainty. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part M: Journal of Engineering for the Maritime Environment. 2017. Vol. 231(1). P. 165–176. DOI: 10.1177/1475090216629704.

7. A risk assessment approach to improve the resilience of a seaport system using Bayesian networks / John A. et al. Ocean Engineering. 2016. Vol. 111. P. 136–147. DOI: 10.1016/j.oceaneng.2015.10.048.

8. Lavasani S. M., Zendegani A., Celik M. An extension to Fuzzy Fault Tree Analysis (FFTA) application in petrochemical process industry. Process Safety and Environmental Protection. 2015. Vol. 93. P. 75–88. DOI: 10.1016/j.psep.2014.05.001.

9. Group decision making with fuzzy linguistic preference relations via cooperative games method / Tao Z. et al. Computers & Industrial Engineering. 2015. Vol. 83. P. 184–192. DOI: 10.1016/j.cie.2015.02.016.

10. Говдяк Р. М. Підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації : дис. … д-ра техн. наук: 05.15.13. Івано-Франківськ. 2008.

11. Shi L., Shuai J., Xu K. Fuzzy fault tree assessment based on improved AHP for fire and explosion accidents for steel oil storage tanks. Journal of hazardous materials. 2014. Vol. 278. P. 529–538. DOI: 10.1016/j.jhazmat.2014.06.034.

12. Norwegian Oil and Gas recommended guidelines on a common model for Safe Job analysis (SJA). Norwegian Oil and Gas, 2017. 21 p.

13. Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з видобування корисних копалин НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» на Ріпнянському родовищі. Одеса: ТОВ «НЦ «Екологія», 2019. 168 с.

14. Бандурян Б. Б., Ковалевський В. В., Цвайгов Д. Л. Критерії оцінки стану безпеки. Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека». 2021. Вип. 10(2/2021). С. 10–16. DOI: 10.52363/2522-1892.2021.2.2.