ЗНИЖЕННЯ ЗАПИЛЕНОСТІ ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ НА ДЕРЕВООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ — Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека»

ЗНИЖЕННЯ ЗАПИЛЕНОСТІ ПОВІТРЯ РОБОЧОЇ ЗОНИ НА ДЕРЕВООБРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Мадані Марія Михайлівна

Одеський національний технологічний університет, Одеса, Україна

https://orcid.org/0000-0001-9386-7364

DOI: 10.52363/2522-1892.2022.1.10

Ключові слова: очищення пилових викидів, технічна екологія, технології захисту атмосфери

Анотація

Проведена оцінка запиленості повітря на робочих місцях деревообробного підприємства. Виявлено, що запиленість повітря на робочих місцях перевищує встановлений норматив ГДК_рз для деревного пилу в середньому в 1,3…2,5 рази. Найбільш несприятливі умови праці відзначаються на робочих місцях верстатників шліфувально-стрічкових верстатів, де концентрація пилу досягає 5,7 ГДК_рз.

Досліджено процеси поширення і осідання пилу у виробничих приміщеннях. Встановлено, що незалежно від породи деревини, зміна запиленості повітря робочої зони і щільності пилоосідання в виробничих приміщеннях на різних відстанях від джерел пиловидалення підпорядковується експоненціальним законом. Отримано експериментальні залежності, що характеризують ці зміни.

Обстежено діючі системи аспірації. Встановлено невідповідність обсягів повітря, що видаляється від обладнання, проектним значенням, що призводить до вибивання пилу в повітря робочої зони і обумовлює підвищену запиленість на робочих місцях. Обстеження систем аспірації показало, що причиною нестійкої їх роботи є наявність відкладень пилу на внутрішніх поверхнях горизонтальних повітропроводів.

Посилання

1. Дадак Ю. Р., Ляшеник А. В., Климаш Р. Р. Шкідливість пилу деревини від деревооброблення. Науковий вісник НЛТУ України. 2015. № 25(1). С. 174–179.

2. Дадак Ю. Р., Ляшеник А. В. Чинники комплексного вирішення питання екологічної ефективності процесів знепилення на деревообробних підприємствах. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. №. 26.7. С. 277–284.

3. Батлук В. А., Василів Р. М., Стець Р. Є. Підвищення ефективності вловлення дрібнодисперсних фракцій пилу в системах очистки повітря від пилу деревообробних підприємств. Промислова гідравліка і пневматика. 2012. № 4. С. 43–49.

4. Врахування параметрів аерозольних викидів під час розробки технологічних рішень зменшення впливу на довкілля / Козій І. С. та ін. Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека». 2021. Вип. 9(1/2021). С. 3–10. DOI: 10.52363/2522-1892.2021.1.1.

5. Дорундяк Л. М. Результати дослідження ефективності процесу пиловловлення у циклоні для системи перекачування деревних відходів. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. №. 22.14. С. 152–157.

6. Hazir E., Koc K. H. Optimization of wood machining parameters in CNC routers: Taguchi orthogonal array based simulated angling algorithm. Maderas: Ciencia y Tecnología. 2019. Vol. 21. P. 493–510. DOI: 10.4067/S0718-221X2019005000406.

7. Granulometric characterization of wood dust emission from CNC machining of natural wood and medium density fiberboard / Kminiak R. et al. Forests. 2021. Vol. 12. No. 8. P. 1039–1052. DOI: 10.3390/f12081039.

8. Occupational exposure to wood dust and risk of lung cancer: The ICARE study / Matrat M. et al. Occupational & Environmental Medicine. 2019. Vol. 76. No. 12. P. 901-907. DOI: 10.1136/oemed-2019-105802.

9. Nasir V., Cool J. A review on wood machining: characterization, optimization, and monitoring of the sawing process. Wood Material Science & Engineering. 2020. Vol.15. No. 1. P. 1–16. DOI: 10.1080/17480272.2018.1465465.

10. Occupational exposure to dust produced when milling thermally modified wood / Ockajová A. et al. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17. No. 5. P. 1478–1493. DOI: 10.3390/ijerph17051478.