ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ВІД ПИЛОВИХ ВИКИДІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ГАЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ — Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека»

ЗАХИСТ АТМОСФЕРИ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ВІД ПИЛОВИХ ВИКИДІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ГАЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

Мадані Марія Михайлівна

Одеський національний технологічний університет, Одеса, Україна

DOI: 10.52363/2522-1892.2023.1.2

Ключові слова: очистка пилових викидів, технології захисту атмосфери, техноекологія, урбанізовані території

Анотація

У статті дається вирішення актуального завдання щодо забезпечення захищеності природного середовища та життєво важливих інтересів людини від негативних впливів пилових викидів, що утворюються при виробництві газобетону та будівельних виробів на його основі. Встановлено, що при використанні традиційних систем очищення пилових викидів циклонами в атмосферне повітря викидається пил, до 100 % маси якого припадає на частинки з розмірами до 20 мкм. При цьому їхній медіанний діаметр дорівнює 12 мкм, відсоток частинок з розмірами менше 10 мкм (РМ₁₀) становить 40 %, відсоток частинок з розмірами менше 2,5 мкм (РМ_2,5) – 0,5 %. Відсоток частинок в атмосферному повітрі біля проммайданчика влітку коливаються: для РМ₁₀ – від 12 % до 40 %; для РМ_2,5 – від 0,3 % до 0,5 %. На межі санітарно-захисної зони ці значення становлять 80 % та 0,5 % відповідно.

Для зниження надходження пилу в атмосферу при виробництві газобетону та будівельних виробів на його основі запропоновано два варіанти компонування систем знепилювання викидів з двома послідовно встановленими пиловловлювачами із зустрічними закрученими потоками, двома додатковими апаратами менших розмірів, з організацією відсмоктування з бункера основного пиловловлювача другого ступеня та із бункера одного з додаткових апаратів. Використання запропонованої системи пилоочищення показало, що вміст часток РМ₁₀ у потоці, що викидається в атмосферне повітря скоротився на 40 %, вміст частинок РМ_2,5 – на 20 %. При цьому викид пилу в атмосферу скоротився у 8,9 рази.

Встановлені залежності, що характеризують ступінь зниження викидів пилу в атмосферу, а також виявлено діапазони зміни режимно-конструктивних параметрів запропонованих систем пилоочищення, при яких забезпечується найменше пилонадходження в навколишнє середовище та найменші енерговитрати на проведення процесів обезпилювання викидів під час виробництва газобетону та будівельних конструкцій на його основі.

Посилання

1. Дадак Ю. Р., Ляшеник А. В. Чинники комплексного вирішення питання екологічної ефективності процесів знепилення на деревообробних підприємствах. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. № 26.7. С. 277–284.

2. Батлук В. А., Параняк Н. М., Гречка І. П. Вирішення питання очистки повітря від цементного пилу. Теорія і практика будівництва. 2013. №11. С. 3–8.

3. Климець В. В., Козира І. М. Створення принципово нових конструкцій апаратів для вловлення пилу, що налипає. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я : тези доповідей ХХІ міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 29–31 трав. 2013. Харків, 2013. С. 324.

4. Мадані М. М. Зниження запиленості повітря робочої зони на деревообробних підприємствах. Техногенно-екологічна безпека. 2022. № 11. С. 68–73. DOI: 10.52363/2522-1892.2022.1.10.

5. Математично-статистичне дослідження впливу дрібнодисперсних твердих забруднюючих речовин на здоров’я людини / Козій І. С. та ін. Техногенно-екологічна безпека. 2021. № 10. С. 23–27.

6. Буров О. О., Буров О. І., Винограденко Л. В. Знепилювання газових викидів сушильної установки. Аграрний вісник Причорномор'я. 2014. № 74. С. 140–143.

7. Карамушко А. В., Буров О. О. Підвищення екологічної безпеки паливного господарство ТЕС за рахунок використання закритої системи аспірації. Актуальні проблеми енергетики та екології : матеріали ХІІ Всеукр. наук.-техн. конф., м. Одеса, 5–7 жовт. 2016. Одеса, 2016. С. 176–177.

8. Гаджиєв Е. Н. Підвищення екологічної безпеки при виробництві теплоізоляційних матеріалів шляхом зниження викидів забруднюючих речовин з використанням дисперсійного аналізу пилу. Науковий вісник будівництва. 2018. Т. 92, №2. С.305–312. DOI: 10.29295/2311-7257-2018-92-2-305312.

9. Козій І. С., Гурець Л. Л. Дослідження ефективності пилоочищення в апараті з провальними тарілками великих отворів. Вісник КДПУ ім. М. Остроградського. 2010. №6(65). С.160-162.

10. Балтук В. А., Парняк Н. М. Розроблення заходів щодо техногенного навантаження на довкілля пилових викидів цементного виробництва. Промислова гідравліка і пневматика. 2014. № 1. С. 3-6.

11. Шмандій В. М., Климець В. В., Бахарєв В. С. Зменшення рівня екологічної небезпеки від пилових викидів зернових елеваторів. Екологічна безпека. 2014. № 1. С. 103-108.

12. Вплив бункера на ефективність уловлення пилу / Батлук В. А., Батлук В. В., Мота Я. В., Шибанов С. В. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. № 609. С. 204-207.

13. Буров О. О., Буров О. І., Карамушко А. В. Вільний рух частки у криволінійному каналі. Аграрний вісник Причорномор'я. Технічні науки. 2012. №63. С. 140-143.