Розробка засад класифікації небезпечних критично важливих об'єктів із загрозою виникнення техногенних надзвичайних ситуацій

С.І. Азаров, В.Л. Сидоренко, О.С. Задунай

 

DOI: 10.5281/zenodo.3558940

Отримано: 08 липня 2019

Прийнято: 25 жовтня 2019

Опубліковано: 29 листопада 2019

 

 

АНОТАЦІЯ

В статті визначено поняття "потенційно небезпечний об'єкт", "об'єкт підвищеної небезпеки" і "потенційно небезпечний критично важливий об'єкт" відповідно до запропонованої системи їх класифікація. Наведено форми, за яких реалізуються техногенні небезпеки під час нормальної експлуатації потенційно небезпечних об'єктів і об'єктів підвищеної небезпеки та в небезпечних техногенних явищах. Надано розподіл на класи основних потенційно небезпечних критично важливих об'єктів із загрозою виникнення техногенних надзвичайних ситуацій з їх стислою характеристикою. Наведено розширену класифікацію потенційно небезпечних критично важливих об'єктів, яку створено на перших двох ступенях з цифровим порядковим кодуванням кожного класифікаційного угруповання. Визначено правильність використання термінів "вибухобезпечні" і "вибухозахищені". Проведено аналіз параметрів антропогенних впливів на потенційно небезпечні критично важливі об'єкті, який часто є багатофакторним і пов'язаний з розв'язкою невизначеностей. З урахуванням неповноти бази знань і бази даних, наявних на сьогоднішній день, запропоновано розрахунки, кількісні результати аналізу потенційної небезпеки критично важливого об'єкта в умовах невизначеності.

Практична реалізація наведеної класифікації критично важливих об'єктів призначена для контролю, прогнозу і надання пропозицій щодо регулювання рівня техногенного ризику. Проаналізовано умови невизначеності ранжування критично важливих об’єктів із застосуванням методу геометричної згортки критеріїв та запропоновано підхід, який враховує та частково знижує невизначеності ранжування, що підвищує адекватність результатів класифікації.

Метод аналізу різних видів потенційно небезпечних критично важливих об'єктів може використовуватися для оцінки можливих надзвичайних ситуацій з подальшим аналізом збитку, що наноситься в результаті техногенних аварій та природних катастроф.

Ключові слова: класифікація, загрози, потенційно небезпечний об'єкт, об'єкт підвищеної небезпеки, критично важливий об'єкт, ризики, надзвичайні ситуації.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно-небезпечних об'єктів: наказ МНС України від 18 грудня 2000 р. № 338 / МНС України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0062-01 (дата звернення: 03.12.2018).

2. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. 2245-III / Верховна Рада України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14 (дата звернення: 03.12.2018).

3. Рябинин И.А. Надежность и безопасность структурно-сложных систем. СПб.: Политехника, 2000. 201 с.

4. Ларичев О.И., Мечитов А.И., Ребрик С.Б. Анализ риска и проблемы безопасности. Препринт М.: ВНИИСИ, 1990. 60 с.

5. Азаров С.І., Сидоренко В.Л., Задунай О.С. Аналіз безпеки потенційно небезпечних об'єктів. Техногенно-екологічна безпека. 2017. № 1(2017). С. 3–7.

6. Задунай О.С., Азаров С.І. Розробка методології аналізу системних ризиків під час експлуатації об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. Системи управління, навігації та зв’язку. 2017. Вип. 1(41). С. 132–134.

7. Задунай О.С., Азаров С.І. Принципи створення системи оперативного моніторингу екологічної безпеки потенційно небезпечних об’єктів на основі мінімізації ризиків. Системи управління, навігації та зв’язку. 2016. Вип. 4(40). С. 125–128.

8. Задунай О.С., Азаров С.І. Аналіз системних ризиків під час виникнення надзвичайних і кризових ситуацій. Збірник наукових праць «Новітні технології». 2018. Вип. 2(6). С. 6–15.

9. Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів: Постанова Кабінету Міністрів України / Кабінет Міністрів України: URL: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/ main.cgi?nreg =1288% 2D 2002% 2D%EF&p=1175502067860984 (дата звернення: 03.12.2018).

10. Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010: наказ Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 р. № 457. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10 (дата звернення: 03.12.2018).

11. Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 / Кабінет Міністрів України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2002-%D0%BF (дата звернення: 03.12.2018).

12. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування об'єктів підвищеної небезпеки: нормативно-виробничо-практичне видання Держнаглядохоронпраці. Київ: Основа, 2003. 191 с.

13. Про затвердження Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 4 грудня 2002 р. № 637 / Міністерство праці та соціальної політики України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN5355.html (дата звернення: 03.12.2018).

14. Про доцільність та особливості визначення критичної інфраструктури в Україні. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1026/ (дата звернення: 03.12.2018).

15. Про схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури: розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 1009-р / Кабінет Міністрів України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80 (дата звернення: 03.12.2018).

16. Поняття про критичну інфраструктуру. URL: http://mailswm.com/ponyattya-pro-kritichnu-infrastrukturu (дата звернення: 03.12.2018).

17. Charsnes A., Cooper W. Management models and industrial applications of linear programming. NY: Wiley, 1961, 362 p.

 

18. Азаров С.І., Сидоренко В.Л. Методичний підхід до аналізу стану регіонально-виробничих природно-економічних систем. Математичне моделювання в економіці 2019. № 1. С. 82–91.