ВПЛИВ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ Pb ТА Cd НА ВЕГЕТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ TRITICUM AESTIVUM
Красовський Сергій Анатолійович
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1114-5008
Ковров Олександр Станіславович
Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3364-119X
DOI: 10.52363/2522-1892.2022.2.4
Ключові слова: вугільні відвали, важкі метали, гранично-допустима концентрація, фіторемедіація, Triticum aestivum
Анотація
Український енергетично-паливний сектор, має високу залежність від видобутку корисних копалин. Кам’яне вугілля займає 25-30% від видобутку корисних копалин в Україні. Всі процеси починаючи від видобутку вугілля до його використання для отримання енергії несуть негативний вплив на навколишнє природнє середовище. Одним із таких впливів є накопичення пустої гірничої породи на промисловому об’єкті, що має назву вугільний відвал . Дані відвали несуть негативний вплив на всі сфери навколишнього природнього середовища. Вугільні відвали, які знаходяться на Західному Донбасі, характеризуються низьким рівнем рН, малим рівнем питомої електропровідності ґрунту, низьким рівнем поживних речовин та високою концентрацією важких металів. Серед основних небезпечних токсичних елементів є Pb та Cd, концентрація яких перевищує більш ніж в 2 рази гранично-допустиму концентрацію. За результатами проведеного дослідження встановлено, що Triticum aestivum зарекомендував себе як рослина-фіторемедіатор, стійкий до таких важких металів, як Pb та Cd, що дає можливість в подальшому використовувати його для засадження забруднених територій вугільних відвалів.
Посилання
1. BP statistical review of world energy. BP Global Group, 2012. 48 p. URL: http://www.bp.com/assets/bp_internet/globalbp/ globalbp_uk_english/reports_and_publications/statistical_energy_review_2011/STAGING/local_assets/pdf/statistical_review_of_world_energy_full_report_2012.pdf.
2. Sun H., Li M., Li D. The vegetation classification in coal mine overburden dump using canopy spectral reflectance. Computers and Electronics in Agriculture. 2011. Vol. 75. P. 176–180.
3. Cao X. Regulating mine land reclamation in developing countries: the case of China. Land Use Policy. 2007. Vol. 24. P. 472–483.
4. Environmental issues from coal mining and their solutions / Zhengfu B. et al. Mining Science and Technology. 2010. Vol. 20. P. 0215–0223.
5. Phytoremediation: A novel strategy for removal of toxic metals from the environment using plants / Salt D. E. et al. Biotechnology. 1995. Vol. 13. P. 468–474.
6. Красовський С. А., Ковров О. С., Клімкіна І. І. Фіторемедіація вугільних відвалів Західного Донбасу. Збірник наукових праць НГУ. 2021. № 65. С. 170–178.
7. Красовський С. А, Ковров О. С, Клімкіна І. І. Визначення фізико-хімічних параметрів вугільного відвалу ДТЕК ШУ «Героїв Космосу». Екологічні Науки. 2021. № 6(39). С. 137–140. DOI: 10.32846/2306-9716/2021.eco.6-39.23.
8. Uncommon Heavy Metals, Metalloids and Their Plant Toxicity: A Review, Organic Farming, Pest Control and Remediation / Petr B. et al. Environmental Chemistry Letters. 2009. Vol. 6(4). P. 189–213.
9. Bioremediation of Heavy Metals from Soil and Aquatic Environment: An Overview of Principles and Criteria of Fundamental Processes / Dixit R. et al. Sustainability. 2015. Vol 7(2). P. 2189–2212. DOI: 10.3390/su7022189.
10. Sengupta M. Environmental impacts of mining – monitoring, restoration and control. London: Lewis. 1993. P. 1–31.
11. Pandey V. C., Singh K. Is Vigna radiata suitable for the revegetation of fly ash landfills? Ecological Engineering. 2011. Vol. 37. P. 2105–2106.
12. Nath S. Ecosystem approach for mined land rehabilitation and present rehabilitation scenario in Jharkhand coal mines. In: Chaubey O. P., Bahadur V., Shukla P. K. (eds). Sustainable rehabilitation of degraded ecosystems. Jaipur: Aavishkar Publishers Distributors, 2009. P. 46–66.
13. Pandey V. C., Pandey D. N., Singh N. Sustainable phytoremediation based on naturally colonizing and economically valuable plants. Journal of Cleaner Production. 2015. Vol 86. P.37–39.
14. Chirakkara R., Reddy K. Plant species identification for phytoremediation of mixed contaminated soils. Journal of Hazardous, Toxic and Radioactive Waste. 2015. Vol. 19(4). DOI: 10.1061/(ASCE)HZ.2153-5515.0000282.
15. Pandey V. C., Bajpai O., Singh N. Energy crops in sustainable phytoremediation. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2016. Vol. 54. P. 58–73.
16. Höflich G., Metz R. Interactions of plant-microorganism associations in heavy metal containing soils from sewage farms. Bodenkultur. 1997. Vol. 48. P. 239–247.
17. Rhizosphere bacteria affect growth and metal uptake of heavy metal accumulating willows / Kuffner M. et al. Plant Soil. 2008. Vol. 304. P. 35–44.
18. Isolation and characterization of heavy metal resistant Burkholderia sp. from heavy metal contaminated paddy field soil and its potential in promoting plant growth and heavy metal accumulation in metal polluted soil / Jiang C. Y., Sheng X. F., Qian M., Wang Q. Y. Chemosphere. 2008. Vol. 72. P. 157–164.
19. Yang X., Gao L. A study on re-vegetation in mining wasteland of Dexing copper mine, China. Acta Ecologica Sinica. 2001. Vol. 21(11). P. 1932–1940.
20. The dynamics of a cotton-grass (Eriophorum vaginatum L.) cover expansion in a vacuum-mined peatland, southern Quebec / Lavoie C., Marcoux K., Saint-Louis A., Price J. S. Canada.Wetlands. 2005. Vol. 25. P. 64–75.
21. Про затвердження Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті: наказ М-ва охорони здоров’я України від 14 лип. 2020 р. № 1595. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0722-20#Text (дата звернення: 10.10.2022).