ВДОСКОНАЛЕНИЙ КРИТЕРІЙ В МЕТОДІ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРОЦЕСУ РЕКУЛЬТИВАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ МІСЦЬ ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА ЗНИЩЕННЯ БОЄПРИПАСІВ
Андронов Володимир Анатолійович
Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7486-482X
Дідовець Юрій Юрійович
Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0674-3900
Колосков Володимир Юрійович
Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-9844-1845
Колоскова Ганна Миколаївна
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-7118-0115
Джінаду Абдулбакі
Кварський державний університет, Малете, Нігерія
https://orcid.org/0000-0003-1316-0057
DOI: 10.52363/2522-1892.2022.2.6
Ключові слова: рівень безпеки, критерій оцінювання, метод оцінювання, рекультивація земель, знешкодження та знищення боєприпасів, небезпека вибуху
Анотація
Показано актуальність дослідження й необхідність розробки методів, що дозволяють оцінювати рівень безпеки місць знешкодження та знищення боєприпасів не лише в даний момент часу, але й у майбутньому при застосуванні заходів з рекультивації земель. Розроблено вдосконалений критерій оцінювання рівня безпеки процесу рекультивації земель місць знешкодження та знищення боєприпасів на основі використання нормативного підходу та визначено значущі показники, а саме: ймовірність вибуху, величина надмірного тиску у повітряній ударній хвилі та рівень деградації земель місця знешкодження та знищення боєприпасів.
Розроблено вдосконалений метод оцінювання рівня безпеки процесу рекультивації земель місць знешкодження та знищення боєприпасів шляхом використання вдосконаленого критерію оцінювання рівня безпеки процесу. Запропонований метод придатний не лише для довгострокового оцінювання, а й для оперативного управління безпекою подібних об’єктів. Основною перевагою запропонованого методу у порівнянні з тими, що використовуються сьогодні, є урахування усього комплексу діючих факторів ризику вибуху та екологічної небезпеки, одночасно мінімізувавши кількість значущих показників якості довкілля. Завдяки цьому з’являється можливість зниження обсягів обчислень, необхідних для точного оцінювання набором нормативних критеріїв, а також спрощується процедура оцінювання без втрати точності.
Посилання
1. Spain J. C. Biodegradation of nitroaromatic compounds. Annual Review of Microbiology. 1995. Vol. 49. P. 523–555.
2. Ahluwalia S. S., Goyal D. Microbial and plant derived biomass for removal of heavy metals from wastewater. Bioresource Technology. 2007. Vol. 98. P. 2243–2257.
3. Atmospheric mercury concentrations from several observatory sites in the northern hemisphere / Kim K. H. et al. Journal of Atmospheric Chemistry. 2005. Vol. 50(1). P. 1–24.
4. Coordination polymers: opportunities and challenges for monitoring volatile organic compounds / Kumar P., Deep A., Kim K. H., Brown R. J. C. Progress in Polymer Science. 2015. Vol. 45. P. 102–118.
5. Biomonitoring in the forest zone of Ghana: the primary results obtained using neutron activation analysis and lichens / Nyarko B. J. B. et al. International Journal of Environment and Pollution. 2008. Vol. 32. P. 467–476.
6. Ekmekyapar F., Sabudak T., Seren G. Assessment of heavy metal contamination in soil and wheat (Triticum Aestivum L.). plant around The Corlu-Cerkezko highway in Thrace Region. Global NEST Journal. 2012. Vol. 14(4). P. 496–504.
7. Heavy metal accumulation in different varieties of wheat (Triticum aestivum L.). grown in soil amended with domestic sewage sludge / Jamali, M. K. et al. Journal of Hazardous Materials. 2009. Vol. 164(2–3). P. 1386–1391.
8. Scientific research production of India and China in environmental chemistry: a bibliometric assessment / Srivastav A. L., Kaur T., Rani L., Kumar A. International Journal of Environmental Science and Technology. 2019. Vol. 16. P. 4989–4996.
9. Accumulation of Pb, Cu and Zn in native plants growing on a contaminated Florida site / Yoon J., Cao X., Zhou Q., Ma L. Q. Science of the Total Environment. 2006. Vol. 368. P. 456–464.
10. Leong Y. K., Chang J.-S. Bioremediation of heavy metals using microalgae: recent advances and mechanisms. Bioresource Technology. 2020. Vol. 30. Art. 122886.
11. Environmental remediation and application of nanoscale zero-valent iron and its composites for the removal of heavy metal ions: a review / Zou Y. et al. Environmental Science & Technology. 2016. Vol. 50. P. 7290–7304.
12. Synthesis of ordered mesoporous carbonaceous materials and its highly efficient capture of uranium from solutions / Zhang C. et al. Science China Chemistry. 2018. Vol. 61. P. 281–293.
13. Trace metals in e-waste lead to serious health risk through consumption of rice growing near an abandoned e-waste recycling site: comparisons with PBDEs and AHFRs / Wu Q. et al. Environmental Pollution. 2019. Vol. 247. P. 46–54.
14. Environmental remediation of heavy metal ions by novelnanomaterials: a review / Wu Y. et al. Environmental Pollution. 2019. Vol. 246. P. 608–620.
15. Quantitative evaluation of heavy metals’ pollution hazards and estimation of heavy metals’ environmental costs in leachate during food waste composting / Chu Z., Fan X., Wang W., Huang W. C. Waste Management. 2019. Vol. 84. P. 119–128.
16. A review on detection of heavy metal ions in water – an electrochemical approach / Gumpu M. B., Sethuraman S., Krishnan U. M., Rayappan J. B. B. Sensors & Actuators, B: Chemical. 2015. Vol. 213. P. 515–533.
17. A sensitive and selective platform based on CdTe QDs in the presence of Lcysteine for detection of silver, mercury and copper ions in water and various drinks / Gong T. et al. Food Chemistry. 2016. Vol. 213. P. 306–312.
18. Guilarte T. R. Manganese and Parkinson’s disease: a critical review and new findings. Cien Saude Colet. 2011. Vol. 16. P. 4549–4566.
19. Kampa M., Castanas E. Human health effects of air pollution. Environmental Pollution. 2008. Vol. 151. P. 362–367.
20. Progress in the sensing techniques for heavy metal ions using nanomaterials / Kumar P. et al. Journal of Industrial and Engineering Chemistry. 2017. Vol. 54. P. 30–34.
21. Heavy metal contamination and health risk assessment in the vicinity of the abandoned Songcheon Au–Ag mine in Korea / Lim H. S., Lee J. S., Chon H. T., Sager M. Journal of Geochemical Exploration. 2008. Vol. 96. P. 223–230.
22. A progress in the biosensing techniques for trace-level heavy metals / Mehta J. et al. Biotechnology Advances. 2016. Vol. 34(1). P. 47–60.
23. Heavy metals: biological importance and detoxification strategies / Oves M. et al. Journal of Bioremediation & Biodegradation. 2016. Vol. 7. Art. 2.
24. Sevim C., Dogan E., Comakli S. Cardiovascular disease and toxic metals. Current Opinion in Toxicology. 2020. Vol. 19. P. 88–92.
25. Deutsche Forschungsgemeinschaft, Trautwein, A. Bioinorganic chemistry: transition metals in biology and their coordination chemistry. Weinheim; New York; Chichester; Brisbane; Singapore; Toronto: Wiley-VCH, 1997.
26. Turdean G. L. Design and development of biosensors for the detection of heavy metal toxicity. International Journal of Electrochemical Science. 2011. P. 1–15.
27. Wallace D. R, Djordjevic A. B. Heavy metal and pesticide exposure: a mixture of potential toxicity and carcinogenicity. Current Opinion in Toxicology. 2020. Vol. 19. P. 72–79.
28. Human health risks related to the consumption of foodstuffs of plant and animal origin produced on a site polluted by chemical munitions of the First World War / Gorecki S. et al. Science of the Total Environment. 2017. Vol. 599–600. P. 314–323.
29. Impact of ammunition and military explosives on human health and the environment / Lima D., Bezerra M., Neves E., Moreira F. Reviews on Environmental Health. 2011. Vol. 26(2). P. 101‑110.
30. Olson K., Tharp M. How did the Passaic River, a Superfund site near Newark, New Jersey, become an Agent Orange dioxin TCDD hotspot? Journal of Soil and Water Conservation. 2020. Vol. 75(2). P. 33A–37A.
31. Pichtel J. Distribution and Fate of Military Explosives and Propellants in Soil: A Review. Applied and Environmental Soil Science. 2012. Art. 617236.
32. Human health risk assessment of explosives and heavy metals at a military gunnery range / Ryu H. et al. Environmental Geochemistry and Health. 2007. Vol. 29(4). P. 259–269.
33. Vasarevicius S., Greičiūte K. Investigation of soil pollution with heavy metals in Lithuanian military grounds. Journal of Environmental Engineering and Landscape Management. 2004. Vol. 12(4). P. 132‑137.
34. Lewis T. A., Newcombe D. A., Crawford R. L. Bioremediation of soils contaminated with explosives. Journal of Environmental Management. 2004. Vol. 70(4). P. 291–307.
35. Dinake P., Kelebemang R., Sehube N. A comprehensive approach to speciation of lead and its contamination of firing range soils: a review. Soil & Sediment Contamination. 2019. Vol. 28. P. 1–29.
36. Etim E.U. Batch leaching of Pb contaminated shooting range soil using citric acid modified washing solution and electrochemical reduction. International Journal of Environmental Science and Technology. 2018. Vol. 16. P. 3013–3020.
37. Immobilization of lead in contaminated firing range soil using biochar / Moon D. H. et al. Environmental Science and Pollution Research. 2013. Vol. 20. P. 8464–8471.
38. Lead transformation and distribution in the soils of shooting ranges in Florida, USA / Cao X. et al. Science of the Total Environment. 2003. Vol. 307. P. 179–189.
39. The chemical and mineralogical behaviour of Pb in shooting range soils from central Sweden / Lin Z., Comet B., Qvarfort U., Herbert R. Environmental Pollution. 1995. Vol. 89. P. 303–309.
40. Про затвердження Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті: наказ М-ва охорони здоров’я України від 14 лип. 2020 р. № 1595. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0722-20#Text (дата звернення: 10.10.2022).
41. Phytotoxicity assays with hydroxyapatite nanoparticles lead the way to recover firing range soils / Lago-Vila M., Rodríguez-Seijo A., Vega F. A., Arenas-Lago D. Science of the Total Environment. 2019. Vol. 690. P. 1151–1161.
42. Bullet on bullet fragmentation profile in soils / Martin W. A., Nestler C. C., Wynter M., Larson S. L. Journal of Environmental Management. 2014. Vol. 146. P. 369–372.
43. Модель системи управління безпекою рекультивації земель місць знешкодження та знищення боєприпасів / Дідовець Ю. Ю., Колосков В. Ю., Колоскова Г.М., Джінаду А. Техногенно-екологічна безпека. 2021. № 10 (2/2021). С. 64–69.
44. 2021 BATA Explosions – Equatorial Guinea. Multi-Cluster/Sector Initial Rapid Assessment (MIRA). OCHA, 2021. 14 p.
45. Soil Contamination in Areas Impacted by Military Activities: A Critical Review / Broomandi P., Guney M., Kim J. R., Karaca F. Sustainability. 2020. Vol. 12. Art. 9002.
46. Land Contamination: Technical Guidance on Special Sites: Explosives Manufacturing & Processing Sites. R&D Technical Report P5-042/TR/03 / Bulloch G. et al. Environment Agency, 2001. 68 p.
47. Environmental Impact of Munition and Propellant Disposal. Final Report of Task Group AVT-115. Research and Technology Organisation / North Atlantic Treaty Organisation, 2010. 86 p.
48. Guilbaud M. The Environmental Impact of an Explosion. White Paper. Geode, 2020. 43 p.
49. Explosive particle soil surface dispersion model for detonated military munitions / Hathaway J. E. et al. Environmental Monitoring and Assessment. 2015. Vol. 187(415). P. 4652.
50. Zwijnenburg W., te Pas K. Amidst the debris... A desktop study on the environmental and public health impact of Syria’s conflict. Colophon, 2015. 84 p.
51. Project Management Institute, Inc. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). – Fifth Edition. Newtown Square, Pennsylvania: Project Management Institute, Inc, 2013.
52. Никифоров Л. Л. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. Дашков і К, 2013.
53. Andronov V., Koloskov V. Factors of environmental condition of territories adjoined to municipal solid wastes landfills. XVII Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми екологічної безпеки». Матеріали конференції. Кременчук: КрНУ, 2019. С. 204–207.
54. Поспелов Б. Б., Андронов В. А. Модели качества обнаружения экологической опасности по реальным данным мониторинга / Техногенно-екологічна безпека. 2018. № 3 (1/2018). С. 3–7.
55. Колосков В. Ю. Визначення значущих показників критерію екологічного резерву територій, прилеглих до місць зберігання відходів. Техногенно-екологічна безпека. 2018. № 3 (1/2018). С. 44–51.
56. Пат. 149180 Україна, F42D 5/02 (2006.01), G01V 3/16 (2006.01), G01V 8/00. Спосіб виявлення осередків небезпеки під час рекультивації земель місця знешкодження та знищення боєприпасів / Дідовець Ю. Ю., Колосков В. Ю., Колоскова Г. М.; (Україна), заявник та патентовласник Національний університет цивільного захисту України. – № u202103377, заяв. 15.06.2021; опубл. 20.10.2021, бюл. № 42.