ОЦІНКА ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВОДОТОКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ РИЗИКУ В УМОВАХ ВОЄННОЇ НЕБЕЗПЕКИ
Безсонний Віталій Леонідович
Харківський національний економічний університет імені С. Кузнеця, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-8089-7724
Пляцук Леонід Дмитрович
Сумський державний університет, Суми, Україна
https://orcid.org/0000-0003-0095-5846
Пономаренко Роман Володимирович
Національний університет цивільного захисту України, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6300-3108
Третьяков Олег Вальтерович
Національний авіаційний університет, Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0001-9868-0486
DOI: 10.52363/2522-1892.2022.1.9
Ключові слова: екологічна безпека, поверхневі води, екологічний ризик, якість води, показники якості води
Анотація
Оцінювання екологічного ризику погіршення стану водних об’єктів виконувалося поетапно. В першу чергу визначається перелік забруднюючих речовин, які перевищують значення екологічного нормативу. Вважається, що саме ці речовини сприяють розвитку деградаційних процесів в водній екосистемі. На другому етапі визначається ризик у відношенні показників, що характеризуються ольфакторно-рефлекторним ефектом впливу (запах, присмак, колір) та іншим показникам, що формують якість води. На наступному етапі визначається сумарний екологічний ризик погіршення стану водних об’єктів. Вплив хімічних речовин на органолептичні властивості води може проявлятися в зміні її запаху, смаку і кольору, а також в утворенні поверхневої плівки або піни. Критерієм, для розробки моделей показників, що характеризуються нюхово-рефлекторним ефектом впливу, є зорово-органолептичний принцип оцінки. Теоретичною основою пошуку порогових концентрацій впливу на запах і смак води є психофізичний закон Вебера-Фехнера, згідно з яким інтенсивність відчуття пропорційна логарифму концентрації речовини. Оцінка загального ризику органолептичних ефектів проводилася шляхом вибору його максимального значення з усієї групи значень, характерних для кожної з речовин. Оцінка ризику є базою для оцінки впливу на довкілля як функції впливу стресу у басейні річки. В результаті оцінки ризику результатів можливого впливу військових дій на об’єкт комунального господарства встановлено, що в перелік пріоритетних речовин при аварійному впливі, крім органолептичних показників, на перший план виходить азотна група (значення на порядок вищі, ніж за нормальних умов). Це може спричинити негативний вплив на здоров’я, спричиняючи мутагенну та канцерогенну дію, також прискорює евтрофікацію водного об’єкту.
Посилання
1. Оцінка екологічного ризику внаслідок впливу комунальних об’єктів на поверхневі води / Безсонний В. Л. та ін. Проблеми надзвичайних ситуацій. 2021. №2(34). С. 58–76. DOI: 10.52363/2524-0226-2021-34-5.
2. EU water governance: Striking the right balance between regulatory flexibility and enforcement? / Green O. O. et al. Ecology and Society. 2013. Vol. 18(2). Art. 10. DOI: 10.5751/ES-05357-180210.
3. Socio-hygienic monitoring and information analysis systems supporting the health risk assessment and management and a risk-focused model of supervisory activities in the sphere of securing sanitary and epidemiologic public welfare / Kuzmin S. V. et al. Gigiena i Sanitariya. 2017. Vol. 96(12). P. 1130–1136. DOI: 10.18821/0016-9900-2017-96-12-1130-1136.
4. Petrie B., Barden R., Kasprzyk-Hordern B. A review on emerging contaminants in wastewaters and the environment: Current knowledge, understudied areas and recommendations for future monitoring. Water Research. 2015. Vol. 72. P. 3–27. DOI: 10.1016/j.watres.2014.08.053.
5. Emerging pollutants in the environment: A challenge for water resource management / Geissen V. et al. International Soil and Water Conservation Research. 2015. Vol. 3(1). P. 57–65. DOI: 10.1016/j.iswcr.2015.03.002.
6. Environmental risk assessment of combined effects in aquatic ecotoxicology: A discussion paper / Beyer J. et al. Marine Environmental Research. 2014. Vol. 96. P. 81–91. DOI: 10.1016/j.marenvres.2013.10.008.
7. Occurrence of drugs of abuse in surface water from four Spanish river basins: Spatial and temporal variations and environmental risk assessment / Mastroianni N., Bleda M. J., López de Alda M., Barceló D. Journal of Hazardous Materials. 2016. Vol. 316. P. 134–142. DOI: 10.1016/j.jhazmat.2016.05.025.
8. Optimization of screening-level risk assessment and priority selection of emerging pollutants – The case of pharmaceuticals in European surface waters / Zhou S. et al. Environment International. 2019. Vol. 128. P. 1–10. DOI: 10.1016/j.envint.2019.04.034.
9. Concentration and risk of pharmaceuticals in freshwater systems are related to the population density and the livestock units in Iberian Rivers / Osorio V. et al. Science of the Total Environment. 2016. 540, pp. 267–277. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2015.06.143.
10. Silva E., Daam M. A., Cerejeira M. J. Aquatic risk assessment of priority and other river basin specific pesticides in surface waters of Mediterranean river basins. Chemosphere. 2015. Vol. 135. P. 394–402. DOI: 10.1016/j.chemosphere.2015.05.013.
11. Environmental and human risk hierarchy of pesticides: A prioritization method, based on monitoring, hazard assessment and environmental fate / Tsaboula A. et al. Environment International. 2016. Vol. 91. P. 78–93. DOI: 10.1016/j.envint.2016.02.008.
12. Comprehensive assessment of soil erosion risk for better land use planning in river basins: Case study of the Upper Blue Nile River / Haregeweyn N. et al. Science of the Total Environment. 2017. Vol. 574. P. 95–108. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2016.09.019.
13. Pesticides in the Ebro River basin: Occurrence and risk assessment / Ccanccapa A. et al. Environmental Pollution. 2016. Vol. 211. P. 414–424. DOI: 10.1016/j.envpol.2015.12.059.
14. Are harmful algal blooms becoming the greatest inland water quality threat to public health and aquatic ecosystems? / Brooks B. W. et al. Environmental Toxicology and Chemistry. 2016. Vol. 35(1). P. 6–13. DOI: 10.1002/etc.3220.
15. The legacy of pesticide pollution: An overlooked factor in current risk assessments of freshwater systems / Rasmussen J. J. et al. Water Research. 2015. Vol. 4. P. 25–32. DOI: 10.1016/j.watres.2015.07.021.
16. Wood T. J., Goulson D. The environmental risks of neonicotinoid pesticides: a review of the evidence post 2013. Environmental Science and Pollution Research. 2017. Vol. 24(21). P. 17285-17325. DOI: 10.1007/s11356-017-9240-x.
17. Pesticides drive risk of micropollutants in wastewater-impacted streams during low flow conditions / Munz N. A. et al. Water Research. 2017. Vol. 110. P. 366–377. DOI: 10.1016/j.watres.2016.11.001.
18. Ecological Risk Assessment of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons in Surface Sediments from the Upper Reach of Huaihe River / Liu M. et al. Polycyclic Aromatic Compounds. 2016. Vol. 36(5). P. 817–833. DOI: 10.1080/10406638.2015.1061026.
19. Ecological and Health Risk Assessment of Polycyclic Aromatic Hydrocarbons (PAHs) in Surface Water from Middle and Lower Reaches of the Yellow River / Feng J. et al. Polycyclic Aromatic Compounds. 2016. Vol. 36(5). P. 656–670. DOI: 10.1080/10406638.2015.1042552.
20. Ecological risk assessment of polycyclic aromatic hydrocarbons in surface sediments from the middle and lower reaches of the Yellow River, China / Feng J. et al. Human and Ecological Risk Assessment. 2016. Vol. 22(2). P. 532–542. DOI: 10.1080/10807039.2015.1092376.
21. Quantifying ecological risks of aquatic micro- and nanoplastic / Besseling E., Redondo-Hasselerharm P., Foekema E. M., Koelmans A. A. Critical Reviews in Environmental Science and Technology. 2019. Vol. 49(1). P. 32–80. DOI: 10.1080/10643389.2018.1531688.
22. Risk assessment of microplastics in the ocean: Modelling approach and first conclusions / Everaert G. et al. Environmental Pollution. 2018. 242. P. 1930–1938. DOI: 10.1016/j.envpol.2018.07.069.
23. Risks of Plastic Debris: Unravelling Fact, Opinion, Perception, and Belief / Koelmans A. A. et al. Environmental Science and Technology. 2017. Vol. 51(20). P. 11513–11519. DOI: 10.1021/acs.est.7b02219.
24. Rybalova O., Artemiev S. Development of a procedure for assessing the environmental risk of the surface water status deterioration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2017. Vol. 5(10-89). P. 67–76. DOI: 10.15587/1729-4061.2017.112211.
25. Development of methods for estimating the environmental risk of degradation of the surface water state / Rybalova O. et al. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2018. Vol. 2(10-92). P. 4–17. DOI: 10.15587/1729-4061.2018.127829.
26. Vasenko A., Rybalova O., Kozlovskaya O. A study of significant factors affecting the quality of water in the Oskil River (Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2016. Vol. 3(10-81). P. 48–55. DOI: 10.15587/1729-4061.2016.72415.
27. Tretyakov O., Bezsonnyi V., Shevchenko T. Improving the environmental safety of drinking water supply in Kharkiv region (Ukraine). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2015. Vol. 5(10(77). P. 40–49. DOI: 10.15587/1729-4061.2015.51398.
28. Regarding the choice of composite indicators of ecological safety of water in the basin of the Siversky Donets / Bezsonnyi V. et al. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2021. Vol. 30(4). P. 622–631. DOI: 10.15421/112157.