МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ТА СТІЙКОСТІ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

PDF(УКРАЇНСЬКА)

 

Кічата Наталія Миколаївна

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-6991-3970

 

Третьяков Олег Вальтерович

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-0457-9553

 

Федина Василь Петрович

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-7099-2549

 

Доронін Євген Володимирович

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0001-6348-7563

 

DOI: 10.52363/2522-1892.2024.2.1

 

Ключові слова: критична інфраструктура, об’єкти, загроза, небезпека, безпека, стійкість

 

Анотація

У статті досліджується методологічний підхід до підвищення безпеки та стійкості об’єктів критичної інфраструктури, що є важливим елементом забезпечення національної безпеки України. В умовах сучасних терористичних загроз, воєнних дій, технічного прогресу необхідність розробки ефективних підходів до захисту таких об’єктів набуває особливої актуальності. Проаналізовано існуючі підходи з визначення певних рівнів гарантованої безпеки для об’єктів критичної інфраструктури (КІ). Надана їх оцінка та встановлені недоліки. Запропоновано використання кількісного методу для оцінки ймовірності та наслідків ризикованих подій на об’єктах КІ, що дозволяє підвищити точність оцінок і ефективність управління ризиками. Розроблено математичну модель каскадних ефектів різних типів при виникненні ризиків небезпеки для об’єктів критичної інфраструктури, яка дозволяє отримати ймовірнісні оцінки розвитку подій за визначеними сценаріями. Побудовано алгоритм протидій з появою відповідних загроз для типових об’єктів КІ. Розроблено пропозиції щодо заходів реагування на надзвичайні ситуації, які можуть бути успішно використані для прийняття обґрунтованих рішень щодо підвищення безпеки та стійкості об’єктів критичної інфраструктури, для розробки стратегічних планів та довгострокових політик стосовно управління критичною інфраструктурою. Запропонований підхід дозволяє оцінити усі загрози та проаналізувати можливі сценарії реалізації загроз, визначити пріоритети загроз за ступенем їх ймовірності, моделювати ймовірні наслідки реалізації загроз, враховуючи різні умови та чинники ризику, визначати вразливі місця у системах об’єктів КІ, створювати стратегії реагування на кризові ситуації.

 

Посилання

1. Кічата Н. М., Третьяков О. В. Оцінка реалізації загроз на об’єктах критичної інфраструктури. Old and new technologies of learning development in modern conditions: proceedings of the VI International scientific and practical conference. (February 13-16, 2024). Berlin, Germany, 2024. С.319-321. DOI: 10.46299/ISG.2024.1.6.

2. Бірюков Д. С. Про доцільність та особливості визначення критичної інфраструктури в Україні: Аналітична записка. Київ: НІСД, 2013. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1026 (дата звернення: 02.08.2024).

3. Чернюк Л. Г., Ананьєва Л. С. Виробнича інфраструктура АПК України: стан та перспективи розвитку. Київ : РВПС НАН України, 2000. 102 с.

4. Франчук В. І., Пригунов П. Я., Мельник С. І. Безпека об’єктів критичної інфраструктури в Україні: організаційно-нормативні проблеми та підходи. Соціально-правові студії. 2021. Випуск 3 (13). С. 142-148. DOI: 10.32518/2617-4162-2021-3-142-148.

5. Лук’янчук О. М., Волкова Д. В. Інфраструктура: характеристика, види, функції та ефективність. Бізнес Інформ. 2018. № 4. С. 21-25. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform2018-4_0-pages-21_25.pdf (дата звернення: 05.08.2024).

6. Яременко О. І., Страхніцький Я. О. Теоретичні підходи до визначення дефініції критичної інфраструктури як об’єкту державного управління. Публічне управління та митне адміністрування. 2022. № 1. С. 76-82. DOI: 10.32836/2310-9653-2022-1.13.

7. Теленик С. С. Державна система захисту критичної інфраструктури України: концептуальні засади адміністративно-правового регулювання. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 602 с.

8. Домарацький М. Б. Особливості формування та функціонування державної системи моніторингу стану об’єктів критичної інфраструктури. Публічне управління та митне адміністрування. 2019. № 4. С. 170-174. DOI: 10.32840/pdu.2019.4.26.

9. Єрменчук О. Оцінка загроз критичній інфраструктурі як важлива складова частина діяльності із захисту державної безпеки. Jurnalul juridic national: teorie si practica. 2018. No. 6. P. 50-54. URL: http://jurnaluljuridic.md/index.php/main/article/view/541/491 (дата звернення: 05.08.2024).

10. Resilience assessment framework for critical infrastructure in a multi-hazard environment: case study on transport assets / S. A. Argyroudis et al. Science of The Total Environment. 2020. Vol. 714. Art. 136854. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2020.136854.

11. Galbusera L., Trucco P., Giannopoulos G. Modeling interdependencies in multi-sectoral critical Infrastruture systems: evolving the DMCI approach. Reliability Engineering and System Safety. 2020. Vol. 203. Art. 107072. DOI: 10.1016/j.ress.2020.107072.

12. Економіко-правові засади забезпечення захисту критичної інфраструктури / В. В. Лойко, В. В. Храпкіна, С. А. Маляр, М. В. Руденко. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2020. № 4. С. 426-438.

13. Мурасов Р. К. Методика розрахунку імовірності успішної посадки літака. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2012. №3 (9). С. 53-57.