ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Юрченко Любов Іванівна
Національний університет цивільного захисту України, Черкаси, Україна
https://orcid.org/0000-0003-4957-338X
Гонтаренко Людмила Олександрівна
Національний університет цивільного захисту України, Черкаси, Україна
https://orcid.org/0000-0001-6993-5494
Говаленков Сергій Сергійович
Національний університет цивільного захисту України, Черкаси, Україна
https://orcid.org/0000-0002-1894-1971
DOI: 10.52363/2522-1892.2024.2.10
Ключові слова: екологічна безпека, наука, технологія, людина, біосфера
Анотація
Екологічна безпека об’єктів, станів та процесів напередодні чергового якісного стрибка у структурі та динаміці науки і виробництва розглядається в контексті корінної переорієнтації науково-технічного прогресу.
Віддаючи належне соціальним, політичним, економічним і моральним передумовам глобалізаційної переорієнтації суспільства, звертається увага на ті можливості, що з’явились у соціумі за часів сучасності.
Дослідження феномену екологічної безпеки вибудовується в роботі таким чином, що людина уже не просто протистоїть об'єкту як чомусь зовнішньому, а перетворюється на складову частину системи, яку вона змінює.
Сучасні наука і техніка, які є основою технологій, у тому числі й захисту навколишнього середовища, принципово по-іншому фрагментують світ, ніж у попередні епохи, захоплюючи в орбіту людської діяльності нові типи об'єктів – складні саморозвиваючі системи з участю людини. У дослідженні показано, що розвиток таких систем супроводжується проходженням через особливі стани нестійкості (біфуркації); в ці моменти впливи призводять до появи нових структур, рівнів організації, трансформуючи попередні.
Хід еволюції з певною очевидністю виявляє, що просування біоощадних технологій відбувається за низкою рівнів: маловідхдні технології, екологізоване виробництво, біоавтономні процеси, підносячись екстраполяційно до ступеня біосферосумісних технологій або автотрофного виробництва. У наведеному ланцюгу кожен наступний елемент не може функціонувати без попереднього. І немає підстав спрощувати ситуацію, вважаючи, що в майбутньому виробництво ґрунтуватиметься виключно на біовідтворенні. у ньому вірогідно будуть елементи і біозбереження, і біовідновлення, і біоавтономності.
Встановлено, що під дію такого впливу підпадає людина як об’єкт не тільки біосфери, але і техніки і першоджерело техногенного впливу на довкілля, що необхідно враховувати в ході формування філософського підґрунтя стратегії екологічної безпеки суспільства.
Посилання
-
Толстоухов А. В. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегем. Ін-т філос. ім. Сковороди НАН України. 2-е вид. Київ: Знання України, 2007. 332 с.
-
Кисельов М. М., Гардашук Т. В., Грабовський С. І. Антропосфера: сучасні інтерпретації. Ніжин: Видавець П. П. Лисенко М., 2015. 192 с.
-
Кисельов М. М. Концептуальні виміри екологічної свідомості: монографія. Київ: Парапан, 2003. 312 с.
-
Сидоренко Л. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ресурси. Київ: Парапан, 2008. 152 с.
-
Прокопенко О. В. Екологізація інноваційної діяльності: мотиваційний підхід : монографія. Суми: Унів. кн., 2018. 392 с.
-
Прокопенко О. В. Соціально-економічна мотивація екологізації інноваційної діяльності: монографія. Суми: Вид-во СумДУ, 2020. 395 с.
-
Данилишин Б. М. Природно-екологічний потенціал в стратегії сталого розвитку України. Наука і наукознавство. 2016. № 3. С. 94–100.
-
Герасимчук З. В. Механізм фінансового забезпечення екологічної безпеки регіону. Економіст. 2016. № 7. С. 53–55.
-
Юрченко Л. Екологічна культура в контексті екологічної безпеки: Монографія. Київ: Парапан, 2008. 296 с.
-
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Пер. з нім. А. Єрмоленка. Київ: Лібра, 2021. 400 с.
-
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2021 році. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, 2023. URL: http://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Natsdopovid-2021-n.pdf (дата звернення: 20.09.2024).
-
Статистичний щорічник України / за редакцією І. Є. Вернера. Київ: Державна служба статистики України, 2023. 447 с.
-
Статистичний збірник «Україна у цифрах». Київ: Державна служба статистики України, 2022. 48 с.
-
Вовк Н. Г. Екологія в умовах війни. Злочини проти довкілля. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Бізнесаналітика: моделі, інструменти та технології». Київ: НАУ, 2023. С. 214–221.
-
Екозагроза. URL: https://ecozagroza.gov.ua/ (дата звернення: 20.09.2024).
-
Про схвалення Концепції Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року. Постанова Кабінету міністрів України № 905 від 30.07.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2024-%D0%BF#Text (дата звернення: 20.09.2024).
-
Левченко І. В. Екологічна безпека України та світу в умовах глобалізації: сучасні виклики. Сталий розвиток: виклики та загрози в умовах сучасних реалій: матеріали ІІ Міжнародної наук.- практ. Інтернет-конф. Полтава: Нац. ун-т ім. Юрія Кондратюка, 2024. С. 198–199.
-
Чумаченко О. М. Еколого-економічні проблеми деградації сільськогосподарських земель в Україні. Київ: Центр навчальної літератури (ЦУЛ), 2021. 284 с.
-
Фюкс Р. Зелена революція. Економічне зростання без шкоди для екології. Київ: Альпина Паблишер, 2020. 336 с.
-
Павельєва А. К. Трансформація соціальної безпеки в умовах глобалізації: виклики та перспективи. The I International Scientific and Practical Conference “Current methods of improving outdated technologies and methods”. Bilbao, Spain, 2024. С. 416–421.
-
Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського. Т. 1: Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 1: Науково-організаційна діяльність (1918—1921). НАН України, Коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського. Уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, Н. М. Зубкова та ін. Київ, 2011. 699 с.
-
Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі. Пер. з нім. А. Єрмоленка. Київ: Лібра, 2023. 248 с.